Здавна згадки про болота викликають у людей не найприємніші асоціації, адже саме там водяться страшні водяники, кікімори, лісовики та інша нечисть, у хистких трясовинах безвісти зникають люди, а про сумно відомі Дартмурські болота, що стали відомими на весь світ завдяки “Собаці Баскервілів” Артура Конан-Дойла, годі й казати. Більше на cherkasy.name.
У царстві рослин
На щастя, на Черкащині таких “собачок” навряд чи вдасться зустріти, а от болота трапляються. Наприклад, Ірдинське болото, яке розташоване всього за 13 кілометрів від Черкас. І зовсім воно не зловісне, а дуже мальовниче. Болото доволі велике – його площа займає 7 тисяч гектарів, протяжність – близько 40 кілометрів.
Ірдинське болото розкинулося в давньому руслі Дніпра. Вчені досі сперечаються чому Дніпро змінив русло, і коли ця подія відбулася, але Ірдинське болото гірше від цього не стає. Воно живе своїм особливим життям і дає притулок багатьом видам рослин, тварин, птахів, риб та іншої живності. В центральній частині болота ховаються джерела двох річечок – Ірдині та Ірдинки, що течуть у протилежних напрямках.
Східну частину болота вкривають густі вільхові ліси, в середній частині розташовані заболочені озера, а з півдня підступи до болота закривають широкі зарослі очерету. Поруч з болотом підноситься мальовничий Мошногірський кряж, порослий листяними лісами, що складаються переважно з грабів, лип та дубів, і Черкаський бір. Буяння рослин, багато з яких занесені до Червоної книги, вражає уяву. У лісі розкинулися смарагдовими килимами зарослі черемші та конвалій, на луках і болотах цвітуть дикі ірити, орхідеї та інші квіти, радуючи мандрівників своїм ароматом.
Нічні концерти та стародавні руїни
Як не дивно, при такій кількості води, видів риб, що уподобали для життя Ірдинське болото, не так багато. Зате водяться водяні черепахи. А от для птахів, судячи з усього, Ірдинське болото просто райське місце – 189 видів птахів, з яких 25 занесені до Червоної книги, почуваються чудово. Особливо колоритна атмосфера панує на болоті в темну пору доби, коли нічні птахи влаштовують свої концерти. Часом так і приходять на думку якісь фантастичні істоти.
Для інших тварин Ірдинське болото теж стало надійним домом. Наприклад, для бобрів тут справжній рай. У лісі можна зустріти зайців, оленів, козуль, диких кабанів. На крутих схилах кряжу влаштовують свої нори лисиці та єнотоподібні собаки. У занедбаних каналах з комфортом оселилися ондатри та видри.
Колись у цих краях стояв великий Козацький Ірдинський Виноградський Успенський монастир, перша згадка про який належить до 1825 року. До його складу входили три церкви, келії та печери, де жили ченці. Була й власна цегельна майстерня. За свідченням вчених, у цьому монастирі деякий час служив син Богдана Хмельницького Юрій. За радянських часів монастир був знищений, багато будівель було зруйновано, а в тих, що залишилися, влаштували лепрозорій. Зараз про монастир нагадують лише кілька уцілілих печер.
Для любителів технологічних “занедбанок” в околицях Ірдиня теж знайдеться чимало цікавого – колись тут діяло одне з найбільших в Україні підприємств з видобутку торфу. Тепер збереглися лише занедбані виробничі будівлі та залишки вузькоколійної залізниці, якою вивозили торф.
Словом, мандрівникові є на що подивитися і чому здивуватися. На щастя, дорога не займе багато часу і сил – до Ірдиня, звідки і починається шлях у цей дивовижний куточок природи, ходять автобуси з багатьох міст області. До речі, вирушаючи у захопливу подорож на Ірдинське болото, не забудьте про важливі правила безпеки – змій, кліщів і комарів ніхто не відміняв!