Чому самознищується тисячолітній дуб Максима Залізняка на Черкащині?

Дуб Максима Залізняка понад 1100 років росте за містечком Буда у Чигиринському районі Черкаської області. Старожил поступово зникає через різноманітні фактори. Один з них — точіння стовбура жуками, пише cherkasy.name.

Ботанічний релікт родом із Холодного Яру

Найбільше дерево України, одне із десяти наймасштабніших у Європі, пам’ятка місцевого значення з 1972 року — дубом Максима Залізняка на Черкащині пишаються не лише жителі області, а й вся країна.

Дуб Максима Залізняка має 24 метри у висоту та 9 метрів у ширину. Працівники Чигиринського науково-історичного заповідника доводять, що насправді старожил досягає вдвічі більших розмірів в глибину. Незважаючи на вік, стовбур продовжує розширюватися.

За понад тисячу років існування у дерево неодноразово потрапляли громи та блискавки. Проте знищують дерево невеликі паразити. Личинки жуків дубового вусача прогризають мертву деревину та проникають всередину.

Думки спеціалістів

Назар Лавріненко, заступник директора Черкаського обласного музею, повідомляє, що пошкодження з кожним днем поширюються все більше. Тому треба докласти зусиль заради порятунку дуба Максима Залізняка. Каже, колись Аїда Барчук доглядала за деревом, адже кора відвалилася шматками. Назар Лавріненко прогнозує, що до весни стан давнього дуба може значно погіршитися.

Богдан Легоняк, завідувач філіалом «Холодний Яр» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», коментує — дуб страждає від малої кількості вологи. Це пов’язано і з порою року. Каже, цього року листя розпустилося пізніше через спеку. Внаслідок цього у стовбурі розвинулися паразити. Влітку обробили дерево спеціальними засобами. Зокрема деяких жуків дубового вусача збирали власноруч. Використовують і старі методи захисту: закопують мертвих коней і корів під деревом. Такі способи були актуальними наприкінці минулого століття, але у заповіднику «Чигирин» продовжують їх використовувати.

Заходи безпеки

Заходи для збереження стану дуба виконують арбористи. Це фахівці, що займаються лікуванням і доглядом за деревом. Українські та закордонні спеціалісти запланували заходи для порятунку дуба Максима Залізняка. Оскільки зиму прогнозують не холодною, до дуба проведуть воду. Фахівці розробили нові способи порятунку дерева. Для цього потрібно зробити отвори у стовбурі, ввести спеціальні засоби. Завдяки методу оздоровлюється корінь дерева, а паразити мертвіють. Використовують хімічні препарати інсектициди чотири рази на рік. Боротьба із жуками відбувається обережно, бо паразити занесені до Червоної книги України.

Дуб самознищується ще й цілком природним способом, адже росте понад тисячу років. Працівники заповідника «Чигирин» оберігають крону, намагаються втримати її вкупі. Спеціалісти займаються укріпленням за допомогою системи «Кобра». Всі необхідні матеріали закуповують у Польщі та Німеччині, оскільки у нашій країні їх не виробляють. Один канат коштує 2 тисячі доларів. Еластичні матеріали у складі системи «Кобра» не шкодять стовбуру дерева. Матеріали витримують 6 тонн ваги, переплетені між собою. Дендрологи з Польського товариства доглядають за дубом Максима Залізняка у філіалі «Холодний Яр» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин». Всі заходи спрямовані на збереження природної пам’ятки, якої пишається Черкащина.

Періодично працівники Чигиринського науково-історичного заповідника проводять моніторинг стану дуба. Останнім часом застосовують новітній метод за допомогою дзеркального денротомографа «PICUS 3». По території стовбура встановлюють датчики, які визначають тип кори. Завдяки цьому денротомографу працівники заповідника визначають стан дуба, перевіряють процеси та звертають увагу на проблемні зони.

Філіал «Холодний Яр» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» отримує допомогу не тільки від Польського товариства арбористів, а й від працівників Київського університету біоресурсів і природокористування України, дендропарків і ботанічних садів країни.

Українські арбористи переймають досвід у закордонних колег і беруть участь в різних наукових конференціях. Фахівці враховують природоохоронні та правові аспекти захисту дерев. Один раз на два роки у місцевому заповіднику відбуваються міжнародні заходи для збереження історичних природних пам’яток.

Причина старіння дуба ще у тому, що сік у стовбурі рухається по півколу, а не по території всієї кори.

Відпочинок під дубом-велетнем наповнює енергією

Дуб носить ім’я Максима Залізняка — українського ватажка часів Коліївщини. Місцеві жителі говорять, що національний герой полюбляв проводити військові наради біля дерева. У той історичний період біля старожила відпочивали Богдан Хмельницький, Северин Наливайко, Тарас Шевченко та інші визначні постаті. Під деревом проводили час гайдамаки, коли вигадували напади на шляхту. Ці історії надихнули Тараса Шевченка на написання поеми «Гайдамаки». Серед жителей Чигиринського району існує легенда — саме під дубом Максима Залізняка Ковбар створював один із своїх найвизначніших творів, також вірш «Холодний Яр» і малював картину «Дуб на хуторі Буда». Дерево вважають молодшим братом дуба імені Робіна Гуда, який розташований у Шервудському лісі.

Відчайдушні туристи колись обдирали кору, бо вірили у чудодійну силу дерева. У 2020 році схожі дії заборонено робити. Туристів приваблює не тільки дерево-старожил, а й Мотронинський монастир неподалік, джерело «Живун», Монастирський ставок та інші маршрути для гостей Холодного Яру. Далі туристи найчастіше їдуть до Суботова або Чигирина. Цей маршрут називається «Золота підкова Черкащини». За рік приїздить приблизно 40 тисяч людей з різних областей України.

Один раз на два роки дуб Максима Залізняка дає скромні плоди — жолуді.  Працівники Національного дендрологічного уманського парку «Софіївка» висаджують ці жолуді, щоб не втратити «нащадків» видатного чигиринського дуба.

Працівники філіалу «Холодний Яр» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», волонтери, жителі Черкащини та туристи хочуть зберегти дерево-старожил для майбутніх поколінь.

Get in Touch

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

Еко-френдлі заклади Черкащини

Це своєрідний на сьогоднішній день еко-тренд. Жителі міста можуть зайти в кафе зі своєю чашкою, деталями та особливостями даної ініціативи поділиться Черкаси Нейм. Особливості еко-френдлі...

У 2018 році підприємства ГМК витратили на охорону довкілля на 25-30% більше

За офіційними даними, на підприємства ГМК припадає 40% витрат на охорону довкілля від загального рівня по країні. Підприємства, що добувають залізні руди  витратили на екологію...

Вирубка лісів у Черкасах – «вигідний» план виробництва чи масове знищення «легенів планети»?

З дитинства кожного з нас навчали не шкодити природі, оберігати її і сприяти розширенню кількості насаджень у парках, ба навіть й в лісах. На...

Як виживають дикі тварини Черкащини

Дикі та голодні: цьогорічна зима випробовує на міць не лише людей. Від сильних морозів та рясних снігопадів потерпають дикі тварини, а надто...

Відновлювані джерела енергії для домогосподарств Черкас

Все активніше проводяться інформаційні роботи стосовно переваг відновлюваних джерел енергії у домогосподарствах. Не останнє місце в цьому процесі займає підтримка ЄС у...

«Зелений туризм» Черкас: де можна відпочити на природі

Сфера туризму набуває все більшої популярності серед населення Європи та України. В Черкасах, наприклад, є чимало місць, де можна відпочити, виїхати на...

Чому самознищується тисячолітній дуб Максима Залізняка на Черкащині?

Дуб Максима Залізняка понад 1100 років росте за містечком Буда у Чигиринському районі Черкаської області. Старожил поступово зникає через різноманітні фактори. Один...

Вегетаріанство в Черкасах – розробка м’яса на 3Д-принтері

Багато прихильників напрямку вегетаріанства є в Україні, Черкаси не стали тому винятком. Містяни діляться, що це їх стиль життя, свідомий вибір. Саме тому доречним...

«Зелений туризм» Черкас: де можна відпочити на природі

Сфера туризму набуває все більшої популярності серед населення Європи та України. В Черкасах, наприклад, є чимало місць, де можна відпочити, виїхати на...

Зоозахист – понад усе: чому організовують порятунок для тварин у Черкасах?

Перші у місті будиночки для безпритульних тварин встановили у Черкасах. Над проєктом працюють представники благодійної організації «ДоброКіт», пише "cherkasy.name".

Відновлювані джерела енергії для домогосподарств Черкас

Все активніше проводяться інформаційні роботи стосовно переваг відновлюваних джерел енергії у домогосподарствах. Не останнє місце в цьому процесі займає підтримка ЄС у...