Притулки для тварин на Черкащині: як працюють волонтери під час повномасштабної війни

Найбільший свій слід війна, безумовно, залишила на життях цивільних громадян України. На жаль, за ці 4 місяці майже всі українці так чи інакше постраждали від російської агресії. Хтось втратив рідних, комусь снаряд зруйнував будинок, а когось розлучили з чимось для нього рідним. Знайти в інтернеті статті про тяжкі, внаслідок війни, долі звичайних українців доволі легко. Однак, концентруючись на собі, ми часто забуваємо про наших менших братів. Йдеться, звичайно, про домашніх улюбленців. Далі на cherkasy.name

Для домашніх тварин війна – це не менший стрес, ніж для їхніх господарів. Подекуди ті складнощі, з якими через війну були змушені стикнутись чотирилапі, набагато серйозніші за проблеми цивільних. Українці, які це розуміють, намагаються всіма силами якось допомогти постраждалим тваринам. Як наслідок, утворюються цілі благодійні організації, які направлені на догляд за покинутими або бездомними тваринами. Черкащина є чудовим прикладом такого волонтерського руху. Цьому феномену і буде присвячена дана стаття.

Що собою являє рух із захисту тварин на Черкащині? Чим займаються волонтери?

У Черкаській області благодійні фонди та притулки для тварин існували ще задовго до початку повномасштабної війни. Проте вторгнення російських військ в Україну тільки збільшило кількість безпритульних чотирилапих друзів: когось не встигли вивезти, когось загубили по дорозі в безпечне місце. У зв’язку з цим по всій країні посилилась необхідність у створенні нових (або розширенню старих) волонтерських фондів для допомоги тваринам, що постраждали під час війни. Завдяки тому, що Черкащина все ще залишається відносно спокійним регіоном, велика кількість благодійних організацій розмістилася саме тут.

У період війни головними завданнями, які перед собою ставлять черкаські зоозахисники, є пошук кормів для різних видів тварин, пошук притулків (як у рамках області, так і за кордоном), а також догляд за тими тваринами, які постраждали найбільше. Розберемо по черзі.

Корм

Очевидно, зі збільшенням кількості одиноких тварин, зростає потреба в тому, щоб їх годувати. Якщо цього не робити, то у кращому випадку тварини почнуть шукати їжу самі (що може призвести до отруєння), а в гіршому просто помруть із голоду. Також варто не забувати, що голодні собаки, які блукають вулицями міста, становлять загрозу і для людей. Аби подолати цю проблему, черкаські благодійні фонди (наприклад, “Серце Друга”) залучають для цього усі можливі ресурси, зокрема отримують допомогу від іноземних партнерів. Також одним із основних джерел фінансування фонду є добровільні внески черкащан. Завдяки цьому ситуація із забезпеченням безпритульних тварин Черкащини їжею залишається стабільною. Черкаським волонтерам навіть вдається відправляти корм у інші регіони країни: Київську, Харківську, Дніпропетровську, Донецьку та інші області. 

Притулок

Наразі робота черкаських зооволонтерів направлена на те, щоб знайти для чотирилапих нові сім’ї, а не нові вольєри. Це означає, що площ за утримання тварин в області вистачає, однак набагато актуальнішим є питання “усиновлення”. Цьому сприяє підвищений інтерес черкащан до загублених собак, котів, гризунів або інших тваринок. Більшість мешканців Черкаської області розуміють, що безпритульні друзі потребують теплого дому, особливо в умовах війни. Саме тому кількість охочих прихистити в себе тваринку невпинно зростає. 

Догляд

За словами черкаських волонтерів, першочергово допомога надається старим, хворим або зовсім малим вихованцям. Річ у тім, що через війну та розірвані снаряди багато тваринок отримали інвалідність і тому їм потрібен особливий підхід. Усе робиться для того, аби ті звірята, які мають менше шансів вижити без допомоги людини, змогли реалізувати власне право на гідне існування в цьому світі. 

Історії врятованих тварин

Для того, аби в читача не створилось враження ніби волонтерський рух із захисту тварин є чимось абстрактним і далеким, пропонуємо ознайомитися з конкретними прикладами врятованих тварин.

Першою варто згадати історію цілих 12 котиків, яких врятувала жінка в окупованому Маріуполі. Добра душа не лише вирішила допомогти котам втекти з пекла війни, а й, у випадку невдачі, залишитись там із ними, адже коти – це ті ж люди, тільки маленькі, пухнасті та безпорадні в таких ситуаціях. На щастя, вибратись з Маріуполя та потрапити до Черкаської області компанії успішно вдалось. Навіть, як каже рятівниця, в якийсь момент коти допомогли їй уникнути проблем з документами при виїзді: здивували кожного перевіряючого до такої міри, що ті забували про всі документи… Коли котів нарешті привезли на Черкащину, місцеві волонтери одразу ж знайшли для пухнастих нові сім’ї. Зараз кожен котик у безпеці. 

Також доводить до сліз історія повернення кошеняти Кузі до своїх хазяїв, які довгий час розшукували його в мережі. А трапилось таке: кошеня, при виїзді з Чернігова, вибігло з машини та загубилося. Проте, хоч хазяїнам і не вдалося його знайти, за них це зробили черкаські зооволонтери, які вийшли на зв’язок і повернули котика.

Мораль така: не забувайте про братів наших менших, а вони ніколи не забудуть Вас!

В умовах війни власникам тварин нерідко доводиться залишати своїх улюбленців зовсім одних, аби врятувати життя сім’ї. Це є в корні невірним рішенням, адже наші домашні тварини – такі ж повноцінні члени родини, за життя яких власники несуть серйозну відповідальність. Єдиним правильним рішенням за таких обставин буде залишити свого чотирилапого друга у спеціальному притулку: на Черкащині їх вистачає. 

Підсумовуючи, можна сказати, що Черкащина дуже привітна не тільки до людей, а ще й до тваринок. Місцеві зооволонтери доглядають багатьох дворових тварин, а черкащани часто забирають якогось чотири-, восьмилапого вихованця до себе: вони цього потребують! Сподіваємося, стаття виявилася вам корисною і ви змогли дізнатися для себе щось нове про те, як на Черкащині захищають тварин навіть під час повномасштабної війни.

Get in Touch

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here