Історія собаки-рятувальниці Найди: могла загинути голодною смертю, але отримала у житті другий шанс

Історія молодого метиса, німецької вівчарки на ім’я Найда, гідна кінофільму або, навіть, книжки. Зараз, розповідає cherkasy.name, вона опановує ремесло собаки-водолаза у складі ДСНС, але ще рік тому її життя було схоже на пекло.

Доля тварини, що кинута власниками на милість долі, жахлива

Але вівчарці пощастило отримати свій другий шанс у житті. Про тяжке життя Найди черкаській зооволонтерці Владі Руденко стало стало відомо ще наприкінці осені минулого року. Вже насувались перші серйозні зимові морози. І до них надійшла заявка з Золотонішського району про те, що власники жорстоко поводяться з собакою і її цуценятами. Тварина жила під відкритим небом на ціпку, приколоченому до старого сараю прямо посеред купи сміття. Власники просто лишили її напризволяще, особливо не задумуючись над долею собаки і її щенят.

Волонтери почали працювати з Найдою і возили понад місяць їй їжу перш ніж їм вдалось віднайти для неї прихисток. Годувати Найду було складно. Собака боялась людей, бо нічого хорошого раніше від них не отримувала. Тому агресивно реагувала на кожну спробу її погодувати. Через це миску з їжею доводилось підштовхувати до неї за допомогою палиці, щоб тварина тільки поїла. За місяць їй стало значно краще і вона зрозуміла, що є й добрі люди. Почала дозволяти себе погладити.

Далі Найду відвезли у притулок Черкаського міського товариства захисту тварин «Друг». Власне, саме тут їй і дали нове ім’я – Найда. Яке її старе і чи було воно у неї взагалі, ніхто не знає. У притулку Найді було не просто, через таке тяжке життя вона була не адаптована під сусідство з іншими собаками, тому поруч з ними поводила себе агресивно.

Паралельно їла завжди на максимум: з’їдала все до останнього, скільки дадуть. Чому так? Бо дуже часто собаки, які не доїдали значну частину свого життя, просто не можуть наїстись. Вони переїдають через саму думку про те, що голод може знову запросто стати їх супутником по життю.

Показала свою пристрасть до води

Щодо дітей Найди, то одне цуценя не витримало таких умов, у яких їх тримав власник, і померло, інші вижили – їх роздали іншим людям.

В іншому ж собачка впевнено демонструвала свої позитивні якості: дисциплінованість і гарні завдатки для навчання. Що, вірогідно, й зіграло далі вирішальну роль у долі Найди. Одного дня до притулку прийшли співробітники ДСНС – вони шукали собаку для охорони. І їм сподобалась Найда. Вони забрали її собі.

Знаходячись у рятувальників, собака продемонструвала свою пристрасть до води. Коли собака опинялась поруч з водоймою, усім своїм видом вона давала зрозуміти, що хоче погратись у воді. І її пристрасть до води було вирішено спробувати конвертувати у щось корисне. Найду почали навчати тому, як треба рятувати людей, що тонуть.

Звісно, щоб стати повноцінним собакою-рятувальником їй потрібно проробити багато роботи, та здається у неї все вийде. Найда вже впевнено пірнає і вміє витягати на берег рятувальне коло. Тож у майбутньому буде рятувати людей на водоймах Черкас. А окрім пірнання і плавання Найда зарекомендувала себе як гарний охоронець. Чужих не підпускає, а зі своїми добра і лагідна.       

Get in Touch

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here