Дикі та голодні: цьогорічна зима випробовує на міць не лише людей. Від сильних морозів та рясних снігопадів потерпають дикі тварини, а надто косулі. Їм складно знайти їжу і навіть розгребти сніг, щоб влягтися на землю на нічліг. Допомагають перезимувати диким тваринам працівники місцевих господарств, повідомляють ВІККА-Новини, пише “cherkasy.name“.
Лісові годівниці
Лісовими засніженими дорогами дістатися годівельних майданчиків складно. Вони розташовані у самих глибинах лісової хащі. Кілька десятків кілометрів всюдиходом по лісових дорогах, опісля – заплутаними лісовими стежками. Так єгері Смілянського лісгоспу рятують диких тварин від голодної смерті. Сувора зима з аномальними перепадами докучає диким їм. Не всі доживають до весни. Аби все встигнути, єгері працюють і у сніг, і в мороз. Щоденно долають майже двісті кілометрів лісовими стежинами.
Годівниці для тварин – це дерев’яні навіси з дахом та стіною, що захищає від вітру. У змайстровані дерев’яні будиночки накладають сіно та люцерну, засушені гілки липи та клену. Їх єгері готують ще з літа. Для заготівлі віників співпрацюють з місцевими колективами – мисливцями. Вони допомагають: нав’язують, підвозять і допомагають розташовувати на даних навісах, розповідає журналістам єгер лісового господарства Анатолій Мальований. Сіно з полів лісові звірі не їдять. Також для мешканців лісу розкладають брили солі – це для того, щоб тварини поповнювали запаси мікроелементів узимку. Та найбільше лісові мешканці полюбляють зерно, говорять знавці. Його розсипають мішками поряд із годівницями. Корит немає, бо разом звірі не їстимуть, а розсипаного на землі вистачить усім. Табун козуль з’їдає в день до 40 кілограмів зерна. Єгері кажуть: що сильніші морози, то кращий у тварин апетит. До годівниць приходять як копитні, так і хижі тварини, які влаштовують полювання на травоїдних або шукають гризунів, які також годуються у змайстрованих «їдальнях».
Годівля тварин – цілорічний процес
Площа лісових володінь, що курують у згаданому мисливському господарстві – 14 гектарів. На його території – пів сотні кормових баз. Усі годівниці, а також концентрацію певних видів тварин – кабани, козулі тощо – відзначено на спеціальній карті.
Пан Анатолій – єгер із семирічним стажем. Каже: цьогорічна сніжна зима, як ніколи, додала клопотів. Доводиться чи не щодня залучати спецтехніку, аби розчищати сніг, бо для деяких тварин така товща льодяного покриву – не сумісна з життям. Якщо козуля буде лягати на лід, то захворіє і отримає запалення легень, а це для неї може летально закінчитися. Єгер мисливського господарства Анатолій Мальований каже, що, окрім постійної важкої праці годівля тварин потребує фінансів: на авто, обладнання, зарплати працівникам, але таким способом вони не дають зникнути тваринам з території угідь. Також у лісі розставлені так звані фотопастки – пристрої фотографують тварин і таким чином допомагають єгерям стежити за популяціями та міграцією тварин.
Підгодовувати звірів тут планують поки не розтане сніг. А вже весною єгері почнуть заготовляти корми на майбутню зиму.