Національний дендрологічний парк «Софіївка» розкинувся у мальовничому місті Умань, що на Черкащині, займає площу у 200 га. Це, повідомляє сайт cherkasy.name, найпрекрасніший витвір мистецтва 18-19 сторіччя. Відомий своїм унікальним садово-парковим комплексом як в Україні, так і за її теренами. Це острівець кохання, мрій, романтики, загадковості, ностальгії за минулим і вірою у прекрасне майбутнє. Прекрасне місце для сімейного відпочинку.
Історія заснування парку «Софіївка»
Виник цей монументальний витвір мистецтва у 1797 році в старовинному місті Умань, що знаходиться в Черкаській області. Цей парк- уособлення кохання польського багатія Станіслава Потоцького до грецької красуні Софії Вітт, яка була його дружиною.
Він кохав її настільки сильно, що відбудувавши цей парк, відтворив у життя всю глибину своїх почуттів до коханої. Парк був названий у її честь і подарований на іменини.
Софія дуже захоплювалася грецькою міфологією, тому граф відтворив її вподобання в скульптурних експозиціях, розташованих по всьому парку. Це скульптури богів, янголят, русалок. Прекрасні пейзажі, дивовижні рослини, квіти нечуваної краси, фонтани різних видів і форм ,оздоблені барельефами, штучні озера, водоспади, підземні тунелі з річками, де можна усамітнитися, катаючись на човні. Відвідуючи парк, ви ніби занурюєтеся у казкову вічність.
Будівництво парку
Над створенням цього диво парку працювали відомі архітектори і скульптори Їталії і Франції. Серед них Людвіг Мецель, який створив і втілив в життя архітектурний проект. Парк був створений у місцевості з ярами і балками, також ця містина мала поклади граниту.
Тутешні митці віртуозно створювали фонтани, штучні озера, водоспади, річки. В будівництві використовувалося дуже багато природного каменю для архітектурних споруд. Робітники утворювали алеї, прикрашаючи їх висадженими дивовижними деревами, кущами і квітами. А античні статуї з мармуру і граніту довершували чарівний краєвид.
Експозиція парку «Софіївка» закладена вздовж річки Кам’янки, навколо якої створена велика кількість штучних озер і водоспадів,підземних річок, каскадів,шлюзів, водограїв: Верхній став(9га), Нижній став (2га), р.Стікс, р. Коціти, р. Океан, р. Ахеронт, р.Лета, р.Мнемосіна, р.Флегетон, Архерусійське озеро, водограй Семиструмень;
Скелі: Тарпейська і Левкадійська;
Гроти : «Страху і сумнівів», Венери, «Горішки»;
Кошти, вкладені в будівництво і облаштування парку склали 3 мільйони карбованців.
«Софіївка» – фатальний спадок для наступників
Після смерті графа Станіслава Потоцького повітове місто Умань разом із парком отримав у спадок його син від першого шлюбу Єжи Щенсний. Але володів він ним не довго. Накопичені багаторічні борги треба було погашати, і Єжи поступився своїм спадком Софії Потоцькій.
Борги мав і її покійний чоловік, тому Софія спробувала продати російському царю місто Умань разом з «Софієвкою». Але це їй зробити так і не вдалося.
Згодом Софія Потоцька запросить погостювати до себе польського письменника Станіслава Трембецького, який був настільки вражений парком, що написав поему «Софіївка», яку надрукували в видавництві у Франції. Це прославило «Софіїївку» на всю Європу.
Софія Потоцька дуже переймалася через ситуацію з боргами, почала хворіти і невдовзі померла.Похована вона у родовому склепі в Умані. У 1823 році маєток переходить у власність сина Софії- Олександра Потоцького. При його володінні парк процвітає. Але згодом, у 1832 році, російська держава конфіскувала все його майно, звинувативши графа у зв’язках з польськими повстанцями. Олександр Потоцький все заперечував, але вдіяти нічого так і не зміг.
Сад цариці
В тому ж році цар Микола 1 подарував «Софіївку» своїй дружині Олександрі. На її честьу парку встановили скульптуру із бронзи з зображенням імператриці. В період з 1836 по 1860 роки парк «Софіївка» продовжує розвиватися. Садівниками у той час були П.Ферре і І.Босьє, які створили нові тераси і амфітеатр. Прикрашаються алеї, оранжереї, будуються башти, бесідки в готичному стилі, реконструюються всі будівлі, фонтани. На території парку викладають бруківку.
Училище садівництва в «Софіївці»
У 1860 році «Софіївка» перейшла у власність Головного училища по садівництву. В 1891 році по задуму професора Василя Пашкевича, в «Софіївці» був створений Англійський парк, розміром у 3 га, який був засаджений новими рідкісними рослинами і деревами. Площа «Софіївки» на той час складала 160 га, а різновидність видів сягала 400 тисяч.
Після революції, у 1920 році, «Софіївка» була націоналізована і називалася «Інтернаціональний парк».
Державний заповідник (1930-1956)
Згідно постанови УРСР від 1930 року, «Софіївку» оголосили державним заповідником, а частину території віддали в підпорядкування аграрного університету. Після війни, у 1946 році, парк змінив назву на «Уманський державний заповідник «Софіївка». В ці роки заповідник інтенсивно поновлювався, реставрувався, збільшувалася кількість нових насаджень.
Українська академія наук у «Софіївці» (1956-1981)
У 1956 році дендрозаповідник переводиться в систему Академії наук УРСР. В цей період Софіївка набуває подальшого розквіту. Збільшується площа парку на 25 га, поновлюється дорожнє покриття, проходить повна реконструкція алей, фонтанів, демонтуються скульптури у сховища, на заміну яким встановлюються точні копії із гіпсу і органічного скла. Реставруються центральні ворота. Також проводяться роботи по розчищенню річок, озер, ставів.
Навесні 1981 року у “Софіївці” сталася трагедія .Після зимових снігопадів почав танути сніг, води було настільки багато,що водопропускні споруди ставків не справилися з такою її кількістю, вода постійно прибувала з водоймища парку. Нечувана повінь розмила земляну греблю і вся маса води з Красноставського водоймища, площею у 20 га, потоком пронеслася через Верхній став і пішла по течії річки Кам’янка, де знаходяться головні експозиції парку. Пошкодилися не тільки але і, скульптури, огорожі, а й мости, не кажучи про рослини. Вікові дерева повикручувало з корінням, кущі, клумби загинули. Але стараннями працівників парку, повінь була ліквідована, рослинність майже повністю відтворена.
Оновлення дендропарку «Софіївка»
Руйнації, які спіткали «Софіївку» були значними. Наступними роками робилося все, щоб усунути наслідки руйнувань. На початку 1992 року «Софіївка» отримала статус наукової установи. А у 2005 парк отримав назву «Національний дендрологічний парк « Софіївка».
Починаючи з 1981 року і донині у «Софіївці» реставровано і повернуто до історичного первинного виду майже всю територію парку , створено архів , постійно покращується гідрологічна система, будуються нові альпінарії, розарії. Також збудовано готель, щоб відвідувачі могли погостювати і насолодитися красотами парку не один день.
Сучасна Софіївка – це взірець садово-паркового мистецтва для багатьох поколінь. Софіївку відвідало багато знаменитостей, серед яких Тарас Шевченко, Володимир Сосюра, Максим Рильський, Олександр Пушкін. Завітавши до Софіївки в наш час, можна помилуватися прекрасними краєвидами, завітати в музей, який знаходиться на території парку, також проїхатися на кареті або покататися на човні підземними річками. Двері Софіївки гостинно відчинені для всіх бажаючих на протязі цілого року.