Черкаська Соснівка популярне місце відпочинку та оздоровлення у місцевих жителів і приїзжих. Вона має унікальний ландшафт і клімат, адже тут розташовані три натуральні пристепові бори України. Коли у льодовиковий період рівнини перетворилися у Мошногірські гори та кручі над Дніпром, то в цій місцевості утворилися долини, яри і балки. Скрізь витає цілющий аромат хвої, степових трав, таких як мати-й-мачуха, васильки, алтея і багато інших. Також дуже оздоровчими є випаровування від водоростей з Дніпра.
Всі ці запахи об єднувалися і володіли цілющим ефектом. Соснівка як курорт для органів дихання була відома з 1903 року. Її, повідомляє сайт cherkasy.name, навіть називали благодатною місциною за лікувальні якості. Тому сюди приїздило багато людей, щоб поправити здоров’я або ж просто відпочити.
Гастрономічні вподобання черкаських багатіїв
В дореволюційні часи культурно-просвітницьких центрів з розваг на Черкащині було не дуже багато. Тому керівники з лісництва Дахнівки виділили декілька кварталів під забудову дач і готелів. А це, в свою чергу, підштовхнуло до розвитку туризму у Дахнівці, Василиці, Cоснівці. Місцеві багатії з успіхом обживали земельні ділянки, отримані в оренду на 90 років. Спочатку почали з’являтися дачі, готелі, а за ними і різного роду розважальні заклади.
Загалом було збудовано близько 180 дач, і відтворений прекрасный парк на 8 гектар. Найулюбленішим місцем відпочинку була так звана «Гірочка», бо була найвищою над Дніпром. Взимку на ній каталися на санчатах, а влітку з неї відкривався прекрасний краєвид, тому всі охочі могли милуватися місцевим колоритом або просто загорати на таких собі лежаках.
Заможні черкащани винаймали дачі на цілий сезон, також кімнати в готелях, де можна було відпочити з усією сім’єю. Місцеве панство приїздило на відпочинок разом з прислугою і домашніми тваринами, а вантаж прибував залізницею обо вантажними возами. Місцеві надавали служницям інформацію, де можна придбати молоко, хліб, кондитерські вироби, рибу і інші делікатеси.
Після поселення в номера, вже на ранок, заможні черкащани починали насолоджуватися дачним життям. Кухарі закупляли свіжі булочки, калачі, молоко, сметану, сири. Свіже м’ясо привозили на пересувних лавках різники. Між торговцями велася справжня «битва» за право відвоювання свого клієнта. Тому продукти були завжди свіжим і за прийнятними цінами. Перед самим обідом завжди з’являються рибалки. Величезні окуні, лини, соми і щуки, лящі та раки розбиралися прожогом. Торговці не дуже держали ціну, адже риба швидко псувалася, а конкурентів було занадто багато.
Після обіду наставав час купців та продавців пива. Купці реалізовували ковбаси, консерви, сушену рибу, шампанське. Останнє, до речі, користувалося не аби яким попитом. Шампанське в той час робили професійно, тому заможні черкащани дуже його полюбляли. Коштувало воно, для порівняння, десять-дванадцять рублів за пляшку. Більш дешевим було пиво по 15 копійок за кружку і горілка по 50 копійок за півлітра. Випити і закусити можна було як в готелях, так і завітавши до трактиру чи ресторану. По дачах пивники розвозили пиво у пляшках по 10 копійок за штуку. До речі, саме в ті часи почали відкриватися перші пивоварні у Черкасах.
Під вечір привозили на продаж різноманітні овочі, фрукти та ягоди. Серед продавців ягід було багато дітей. Прокидалися вони дуже рано, збирали ягоди та фрукти, щоб заробити якусь копійчину. Здебільшого це були суниця, ожина, пізніше смородина і агрус. Коштувало все однаково- п’ятак. У самий сезон стільки ж просили і за помідори, а огірків було дуже багато, тому коштували вони вдвічі менше. Крім комфортних апартаментів черкаським багатіям надавались послуги у вигляді катання на лодках, гра у бадмінтон, музикальний супровід, ресторани, їдальні.
Дозвілля черкаських багатіїв біля Дніпра
Ще з царських часі Соснівка прогриміла на всю країну своіми пляжами. І, взагалі-то, їх було декілька. Наймодніший – «Старенький», який розкинувся на 400 метрів вздовж Дніпра. Дно було мілким і неглибоким, тому тут постійно бавилася малеча місцевих відпочиваючих під пильним наглядом нянечок. В народі його називали «дитячим».
Молоді, звісно, тут робити було нічого і вони сідали у човни і пливли по Дніпру, де за 500 метрів з річки виринав справжній острів з чистим пісочком і густою рослинністю, де можна було усамітнитися і сховатися від сторонніх очей. Коротше кажучи, там їх чекала повна свобода як в любовних романах Мопассана чи Гюго.
Люди тої пори дуже довго не ризикували роздягатись в людних місцях. Милися дачники тільки в купальнях. Вони були так зконструйовані, що люди, купаючись, не бачили одне одного. Але ж все одно були такі собі «любителі гострих відчуттів», які підглядали за дачниками, ховаючись в кущах, сидячи на деревах або пагорбах. А були ще й такі, які непомітно фотографували занадто свободолюбивих жінок, якім було байдуже на суспільну думку. У річці відпочиваючі купались тільки у верхньому одязі, а вже загорали у купальних костюмах. Дуже дивно, але так і було. Чоловічий купальник, як і жіночий, мав вигляд майки, пришитої до довгих трусів, одна відмінність тільки в тому, що жінки прикрашали все це «неподобство» мереживом. На голову всі чіпляли чепчики. Так черкаські багатії релаксували біля Дніпра в дореволюційні часи.
Рух – це життя
В дореволюційні часи черкаські заможники дуже полюбляли футбол. За місцем проживання дачники створювали футбольні команди. Відбувалися змагання, в яких брали участь як юнаки, так і дівчата. Мода на рухливі ігри прийшла з Європи, і наші люди з радістю запозичували і втілювали їх у життя. Популярними були ігри «крокет», «серсо». Ці ігри потребували здібності, моторності, гнучкості. Також багатії полюбляли бадмінтон і теніс. Ще дуже модно було у ті часи приймати на дачах циган. Адже вони дуже веселі і добре знали, як розвеселити публіку. А ще у ті часи багатії постійно приймали у себе на дачах родичів і друзів. Це була така собі традиція. Відмовити по етикету було неможливо, тож були такі гості, що затримувалися дуже надовго.
Шопінг та культурне дозвілля як відпочинок для заможних
Відпочинок у центрі міста трохи відрізнявся від проведення часу в передмісті. На Хрещатику налічувалося тоді до 400 крамниць. Це бакалійні лавки, галантерея, мануфактури. Магазини з продажу ювелірних виробів, книжкові, іграшкові крамнички, кафе, ресторани. Коротше кажучи заможні черкащани, прогулюючись Хрещатиком, регулярно шопились. Купити можна було вcе, що душа забажає. А опісля можна було відпочити у місцевих кафе, поїсти морозива, випити сітра чи газованої води. Морозива в той час налічували до 40 видів. Все це приносило не аби яке задоволення.
Також у Черкасах були місця культурного дозвілля. Наприклад, дім Ярової. Тут був театр, де проходили вистави, грала музика, читалися вірші. Зазвичай там збиралася місцева богема для відпочинку. В Черкасах був ще один театр в самому центрі міста, де гастролювали Саксаганський П., Кропивницький М., Заньковецька М.. Станом на 1910 рік в Черкасах було два діючих кінотеатри.
Взагалі, жилося заможним черкащанам дуже добре в дореволюційні часи. Місцина мала рідкисний цілющий клімат, тому в місті можна було як підправити здоров’я, так і просто відпочити від щоденної рутини, знявши дачу або готель. Розвинута торгівельна інфраструктура давала все необхідне в плані покупок. Гастрономічні витвори були на будь-який смак і гаманець. Дуже розвинена була і культура. Театри регулярно приймали знаменитостей, заможні черкащани приходили на вистави і концерти. Також багатії полюбляли відвідувати кінотеатр, а книжкові крамнички радували своїм асортиментом вибагливих шанувальників поем і романів. Заможні черкащани в дореволюційні часи мали яскравий і насичений відпочинок!