Виграївському лісництві Корсунь-Шевченківського лісгоспу поблизу Виграївського начально-виховного комплексу лісівники відновили криничку, що має столітню історію. Корсунь-Шевченківські лісівники, опікуючись гідрологічними пам’ятками природи, що знаходяться на території держлісфонду, відновили її – очистили воду, обклали зрубом, аби вона мала привабливий вигляд, проклали до неї стежку та встановили поблизу стіл і лави. Детальніше про новини міста на сайті cherkasy.name.
Поблизу школи протікало джерело зі смачною кришталево-чистою водою. Понад сто років тому дід Вакула, нащадок прадавнього козацького роду, викопав на цьому місці криницю. Майже все село приходило сюди, аби напитися та набрати з собою доброї води. Як згадують місцеві старожили, ця криничка рятувала від спраги й в часи Другої світової війни. З часом сама криничка занепала, а вода в ній замулилася. Тож відтепер місцеві жителі поновили традицію й знову ходять сюди по воду, яка вже має свою історію.
Довідково. У Виграєві розташована центральна садиба колгоспу ім. Богдана Хмельницького, що має в користуванні 2,1 тис. га землі. За трудові успіхи 38 виграївців нагороджені орденами і медалями. У селі є цікава восьмирічна школа, де навчається 172 учні, бібліотека з книжковим фондом 8,7 тис. примірників та оновлена філія зв’язку. Село з цікавою історією виникло в XII ст. До 1648 року воно мало назву Горохова Діброва. 1648 року селянсько-козацькі війська, очолені Богданом Хмельницьким розгромили тут головні сили польсько-шляхетського війська, повністю виграли бій. Тоді село було перейменоване на Виграїв. На честь цієї події встановлено обеліск. 327 виграївців брали участь у Великій Вітчизняній війні, з них 217 нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу. В пам’ять про 78 загиблих у боях з фашистами встановлено монумент Слави. Неподалік Виграєва виявлено поселення трипільської культури, та одне — періоду Київської Русі.