Так звана «зелена» енергетика є світовим трендом. З усе більшим утвердженням екологічної свідомості людства з’являється чимало об’єктів з альтернативними джерелами енергії, як-от сонячні та вітрові станції. Більш рідкісним, але не менш привабливим, є технологія біопалива, виробленого з агропродуктів. Черкащина також не пасе задніх, активно долучаючись до ініціатив «зеленої» енергетики. Детальніше на cherkasy.name.
Сонячна електроенергія на Черкащині
Історія сонячних електростанцій на Черкащині стартувала на початку XXI століття, після чого Черкаська область стала поступово наближатись до «зеленої» енергетики. Спочатку виникли сонячні електростанції в Тальнівському, Звенигородському, Золотоніському і Черкаському районах.
У перший рік каденції Володимира Зеленського був прийнятий новий Національний план дій з відновлюваної енергетики, розрахований до 2020 року. Україна, яка взяла курс на євроінтеграцію, ставши у 2015 році учасником Паризької кліматичної угоди, є зобов’язаною зменшити рівень вуглекислих викидів, аби сприяти зниженню середньої температури на планеті. Відповідна екологічна політика держави посприяла швидкому розвиткові сонячної електроенергії в регіоні.
На міжнародній арені Україна має надійних партнерів, які допомагають нам будувати екологічну електросистему. Серед них – Норвегія. Норвезька компанія «Scatec» у 2019 році почала будівництво сонячної електростанції (СЕС) у Чигиринському районі. Зведення об’єкта завершилось у липні 2020 року. Протягом грудня 2020 – січня 2021 років у місті Кам’янка був добудований ще один проєкт компанії – СЕС потужністю у 32 МВт. Будівництво було профінансовано нідерландським банком розвитку FMO. Станція була зведена на території колишнього цукрового заводу, що забезпечило вдале розташування, оскільки до електроживлення були приєднані понад 11 тисяч домогосподарств.
Сонце – конкурент у сфері енергетики
СЕС нарощують свою значущість у регіоні. Протягом 2011-2018 років у Черкаській області було збудовано 7 СЕС. Між 2018 і 2020 роками кількість черкаських СЕС зросла вдвічі. Якщо на початку 2020 року на Черкащині діяли 14 СЕС, то наприкінці 2021 року черкаська альтернативна енергія живилась роботою вже 33 СЕС. Станом на 2024 року вже діяли 49 СЕС із сукупною потужністю 136 МВт. Зріст відбувся й в інших категоріях «зелених» станцій: у 2022 році на Черкащині працювали 12 малих гідроелектростанцій, а у 2024 – 13 малих гідроелектростанцій потужністю у 8 МВт; те ж саме стосувалося когенераційних машин, чисельність яких, відповідно, зросла з 3 до 16 одиниць із сукупною потужністю у 33 МВт. Основним ресурсом машин є природний газ.
| Рік | Кількість сонячних електростанцій в Черкаській області |
| 2018 | 7 |
| 2020 | 14 |
| 2021 | 33 |
| 2024 | 49 |
Про зростаючу роль «зеленої» електроенергії свідчить кількість окремих господарств і родин, які встановили собі сонячні панелі. У період з 2015 по 2020 роки кількість домогосподарств Черкащини, які встановили домашні СЕС, зросла від одного до майже 700. Так, у кінці 2020 року на Черкащині було 700 домогосподарств, які встановили собі дахові сонячні станції, а у 2024 році цей показник виріс до 1350 об’єктів, які разом генерували 33 МВт. У 2020 році по всій Україні 27 тисяч родин користувались енергією сонця. За повідомленням начальника Черкаської ОВА Ігоря Табурця, у Черкаській області протягом січня-листопада 2024 року з’явилось аж 12 нових СЕС. Як видно, навіть повномасштабне вторгнення не завадило великим проривав у галузі екологічної електроенергії. Єдине, що стримує подальше поширення домашніх СЕС – високі ціни. Якісний комплект сонячних панелей коштує від 10 тисяч доларів.
Вітрова електроенергія
Вітрова електроенергія на Черкащині, порівняно із сонячною, фактично перебувала у занепаді. Принаймні, так було до осені 2024 року, допоки не була запущена перша вітрова електростанція (ВЕС) коштом приватної інвестиції. Станція дає потужність у 2,1 МВт. У цілому влада Черкаської області планує побудувати мережу ВЕС із сукупною потужністю до 160 МВт. Будівництво планується в межах Меморандуму, який вже підписали такі компанії, як ПАТ «Черкасиобленерго» та «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України». Меморандум передбачає спільну працю в галузі альтернативних джерел енергії.
Довга відсутність жодної ВЕС на Черкащині зовсім не означає, що вітер не використовували як джерело енергії – використовували, але лише окремі домогосподарства. Черкащина дуже відстає в галузі вітрової електроенергії, порівняно з Миколаївською, Херсонською, Запорізькою та Одеською областями, а також автономною республікою Крим, де рельєф і клімат обумовлюють успіх ВЕС. Черкащина не може похизуватись розвинутою вітровою електроенергією через низку факторів: малу силу вітрів, ландшафт, густоту населення, тариф. Також ВЕС приносять шкоду навколишньому середовищу, хоч і не таку, як, скажімо, ТЕС.
Вітри, які дмуть на Черкащині, рідко перевищують швидкість 1,5-3 метри на секунду, чого недостатньо для ефективного функціонування ВЕС. Якщо казати про приватні сектори, то домашні вітрогенератори не тільки малоефективні, але й ще дуже шумні, чим можуть викликати ненависть сусідів. Вітрогенератори, аби почати крутитись, мають «зловити» вітер швидкістю від 3 метрів на секунду і більше. Однак існують модифікації вітряків, які починають працювати при вітрі менше 1 метра на секунду. Зокрема, український винахідник Олексій Оніпко розробив свою модель ротора, який не лише може давати електрику при малому вітрі, а й видає мінімум шуму.
Економічний складник ВЕС також не тішить, оскільки тариф на електроенергію, вироблену вітром, на момент 2020 року складав 3,20 гривень, коли тариф на сонячну електроенергію міг становити 11,37 гривні. При таких цінах було важко окупитися. Тому для Черкаської області усе ще стоїть питання адаптації ВЕС до місцевих умов.
Виробництво біоетанолу
Черкащина мала потенціал стати одним із регіонів з виробництвом біопалива. Певний час у місті Золотоноша будували біоетанольний завод, однак на початку 2024 року проєкт закрили. В ідеалі завод мав перероблювати щороку 350 тисяч тонн кукурудзи, з якої б виходило 100 тисяч тонн біоетанолу. Але громада відмовилась погоджувати запуск заводу, і міська рада зважила на думку народу. Тому з біоетанолом у Черкаській області ситуація ще складніша, аніж з вітряною електроенергією.
Значення «зеленої» електроенергії
Наявність у людей власних сонячних панелей на дахах будинків не лише значно зменшує навантаження на центральну енергосистему, а й залежність населення від непередбачуваних ситуацій, як-от раптові відключення світла. Яскравим прикладом є історія письменника Олександра Солодар, мешканця села Галаганівка, який встановив домашню гібридну електростанцію. За словами Олександра, його дім практично припинив залежати від відключень світла. Сонячні панелі живлять електроплиту, два холодильники, бойлер, водяний насос, комп’ютер і освітлення. Загалом панелі забезпечують всі побутові потреби родини Солодар. На думку Олександра, сонячні панелі слід встановлювати усюди: у приватних житлових секторах, на багатоповерхівках, на бізнес-центрах тощо.
Слід виділити, на яких установах сонячні панелі будуть недоречними – це передусім школи та інші заклади, які працюють по сезонах. Доречніше ставити панелі на дахи закладів, що постійно працюють, як-от лікарні чи дитячі садки. Правда, у сонячних панелей є недолік – вони дають мало енергії взимку, коли сонця видно найменше.
Хоч тема альтернативних джерел енергії є доволі дискусійною, можна точно сказати одне: «зелена» електроенергія є важливою віхою на шляху до євроінтеграції. Для Черкаської області «зелена» енергія стала важливим фактором децентралізації енергосистеми, а також свідченням того, що Черкащина цілком готова до використання саме природних джерел енергії.
Як сказав керівник Черкаської ОВА Ігор Табурець, розвиток альтернативної енергетики є кроком до відходження від старої системи, коли усе залежало від великих станцій. Однак електромережа Черкащини не є досконалою, оскільки мешканці області усе ще вдвічі більше споживають електроенергію, аніж генерується.